Дата народження: 06.10.1984
Сайт Міністерства оборони України
Вадим Олегович Сухаревський (позивний “Борсук”) – український військовий, полковник, заступник командувача оперативного командування “Схід”. Обіймав посади командувача Сил безпілотних систем Збройних сил України (2024–2025), заступника головнокомандувача ЗСУ з питань застосування безпілотних систем (2024) та командира 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка (2022–2024). Герой України (2022).
Сухаревський Вадим: біографія
Місце народження. Освіта. Вадим Сухаревський народився 6 жовтня 1984 року в місті Берегове Закарпатської області.
Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.
- Мікроменеджер війни. Як Сирський формує свою гвардію впливу у ЗСУ
- Відставка Драпатого і призначення Мадяра: аналіз кадрових перестановок у ЗСУ
- Зеленський провів перестановки у військовому командуванні: укази
У 2005 році вступив до Львівського інституту Сухопутних військ Національного університету “Львівська політехніка” за спеціальністю “Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів”. Навчання завершив у 2009 році.
У 2014–2016 роках навчався в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.
Військова кар’єра. Військову службу розпочав як строковик у розвідувальному підрозділі 80-го аеромобільного полку в місті Хирів. Під час служби брав участь у бойовій підготовці та міжнародних навчаннях.
З лютого по жовтень 2004 року у складі 6-ї окремої механізованої бригади виконував завдання в Іраку в межах міжнародної миротворчої місії. Учасник бою за Ель-Кут із бойовиками Армії Махді, під час якого українські сили утримали об’єкти в провінції Васіт, передані під їхню охорону.
У 2011 році обіймав посаду командира аеромобільної роти 80-го аеромобільного полку у званні старшого лейтенанта.
Після початку російської агресії проти України у березні 2014 року виконував завдання з перекидання особового складу до прикордонних районів для посилення оборони державного кордону. Підрозділи 80-ї аеромобільної бригади, де проходив службу Сухаревський, були залучені до охорони кордонів Харківської, Сумської та Чернігівської областей, а також Луганського міжнародного аеропорту.
13 квітня 2014 року взяв участь у бою біля Семенівки поблизу Слов’янська, який вважається одним із перших бойових зіткнень війни на Донбасі. Під час бою відкрив вогонь із великокаліберного кулемета бронетранспортера по бойовиках під командуванням Ігоря Гіркіна, підтримавши бійців спецпідрозділу СБУ “Альфа”.
Надалі його підрозділ виконував завдання в районі Ізюма, здійснював блокування сил противника в районі Слов’янська, проводив розвідувальні та штурмові дії.
У липні 2014 року загін разом із батальйоном “Айдар” відбив атаку переважаючих сил противника на село Георгіївка біля Луганська, забезпечивши захист шляхів комунікації ЗСУ. У серпні того ж року його підрозділ разом із військовими 95-ї аеромобільної бригади провів рейд, під час якого було звільнено сім населених пунктів, зокрема Новосвітлівка та Хрящувате. 16 серпня 2014 року отримав поранення в бою під Красним.
У 2016 році був призначений командиром 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти. Підрозділ виконував завдання на Маріупольському напрямку. У цей період Сухаревський почав активно використовувати безпілотні літальні апарати у військовій діяльності.
У 2017 році очолив 503-й окремий батальйон морської піхоти.
У червні 2020 року отримав звання підполковника.
У 2021 році став начальником штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, а в лютому 2022 року був призначений командиром 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Під час повномасштабного російського вторгнення керував підрозділами на південному напрямку. Влітку 2022 року очолював наступальні дії на ділянці між Миколаєвом і Херсоном. Підрозділи бригади брали участь у прориві російської оборони на Херсонщині.
У червні 2022 року, на момент присвоєння звання Героя України, мав звання полковника.
У листопаді 2022 року військові під його командуванням зайняли село Зелений Гай, що сприяло посиленню вогневого контролю над підступами до Херсона.
10 лютого 2024 року був призначений заступником головнокомандувача Збройних сил України з питань застосування безпілотних систем.
10 червня 2024 року наказом міністра оборони України Рустема Умєрова очолив Сили безпілотних систем ЗСУ. На цій посаді перебував до 3 червня 2025 року, після чого був переведений на посаду заступника командувача оперативного командування “Схід”.
Нагороди та регалії. 18 червня 2022 року Вадиму Сухаревському присвоєно звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка”.
Також нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня (2016) та III ступеня (2014), орденом “За мужність” II ступеня (2023) і III ступеня (2020).
У квітні 2023 року на честь Вадима Сухаревського було названо одну з вулиць у його рідному Береговому.
Сім’я. Одружений. Має двох дітей – доньку та сина.
17.06.2026 р.
