Реформа Конституційного суду: Чи виконає Україна ключову умову для членства в ЄС?
Після десятиліть занурення в корупцію та політичні скандали, критично важливий Конституційний суд України зараз стикається зі спробою реформування, хоча його успіх далеко не гарантований.
Це питання опинилося в центрі уваги, коли реформа Конституційного Суду стала однією з ключових умов членства України в Європейському Союзі після того, як країна стала кандидатом на вступ до блоку в червні 2022 року.
Під тиском громадських активістів та Заходу 17 серпня українська влада нарешті ухвалила закон про реформу Конституційного суду. Відповідно до закону, міжнародні експерти братимуть участь у відборі нових суддів Конституційного суду, щоб переконатися, що вони є незалежними та відповідають стандартам доброчесності.
Однак сумніви залишаються, оскільки Україна має поганий досвід реформування судової системи. У минулому навіть участь іноземних експертів не заважала подібним комісіям відбирати заплямованих кандидатів і відхиляти кандидатів з чистою репутацією.
"Існують ризики, що процес буде політизованим, - сказав Михайло Жернаков, голова громадської організації "Де-юре", в інтерв'ю Kyiv Independent. "(Цей закон) не гарантує результатів".
Прес-секретар президента Володимира Зеленського Сергій Нікіфоров та голова комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов не відповіли на запити щодо коментарів для цієї статті.
Дискредитований суд
Конституційний Суд України має довгу історію суперечок.
Колишні судді суду перебувають під кримінальним розслідуванням через кілька рішень, які дозволили Віктору Януковичу, прокремлівському колишньому президенту, узурпувати політичну владу в 2010 році.
Згідно із записами у так званій "чорній бухгалтерії" Партії регіонів Януковича, виявленій у 2016 році, судді Конституційного Суду отримали від партії 6 мільйонів доларів за ухвалення рішень, які допомогли Януковичу узурпувати владу.
Олександр Тупицький, призначений Януковичем, який очолював Конституційний Суд у 2019-2022 роках, був причетний до кількох корупційних скандалів і проходив обвинуваченим у кількох кримінальних справах. Він втік з України після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року і наразі розшукується українськими правоохоронними органами. Станом на вересень 2022 року він проживав у Відні.
Конституційний Суд також ухвалив численні суперечливі рішення, які підірвали ключові реформи.
Зокрема, суд допоміг корумпованим чиновникам, скасувавши у 2019 році закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Це рішення мало зворотну силу, що знищило багаторічні антикорупційні переслідування.
У 2020 році суд частково скасував законодавство про судову реформу, закріпив суддівську безкарність, скасувавши закон про кримінальну відповідальність за неправомірні судові рішення, і визнав неконституційними окремі положення закону про Національне антикорупційне бюро України.
Конституційний Суд також зіткнувся зі зростаючою критикою після того, як у 2020 році він зруйнував всю систему декларування активів державних службовців в Україні, ліквідувавши один з найважливіших стовпів антикорупційної інфраструктури країни. Пізніше система декларування активів була відновлена законодавчою та виконавчою гілками влади.
Наразі в Конституційному Суді працює 13 суддів. Шестеро з них були призначені за часів Зеленського без будь-яких прозорих конкурсних процедур, і судові експерти стверджують, що вони контролюються чинною владою. Такий висновок вони роблять на основі рішень суддів і того факту, що вони були фактично призначені адміністрацією Зеленського через лояльні до неї конкурсні комісії. Один з них - колишній член парламенту від партії Зеленського "Слуга народу".
Наразі в Конституційному Суді є п'ять вакансій, які мають бути заповнені суддями, відібраними за участю іноземних експертів.
