Дата народження: 05.12.1962
Сейєд Аббас Аракчі – іранський дипломат і політик, міністр закордонних справ Ірану з 21 серпня 2024 року. У різні роки він обіймав ключові посади в системі зовнішньополітичного відомства, був речником Міністерства закордонних справ, послом Ірану у Фінляндії та Японії, а також одним із головних переговорників країни на міжнародних переговорах щодо іранської ядерної програми.
Аббас Аракчі: біографія
Місце народження. Освіта. Він народився 5 грудня 1962 року в Тегерані в родині, відомій традиціями торгівлі перськими килимами. Виріс у багатодітній сім’ї, має трьох братів і трьох сестер, більшість із яких пов’язана з комерційною діяльністю. Його дід також був торговцем килимами. Батько помер, коли Аракчі було 17 років.
У підлітковому віці брав участь в Ісламській революції 1979 року. Відразу після цього вступив до Корпусу вартових ісламської революції, де служив дев’ять років і брав участь у ірано-іракській війні.
- Reuters: В Ірані вбито міністра оборони та командувача КВІР
- WSJ: Іран на переговорах зі США відмовився припинити збагачення урану
- Глава МЗС Ірану сподівається на угоду, попри загрозу американських ударів
Вищу освіту здобув у сфері міжнародних відносин і політичної науки. Закінчив Школу міжнародних відносин при Міністерстві закордонних справ Ірану, де отримав ступінь бакалавра. Згодом здобув ступінь магістра з політології в Ісламському університеті Азад. Докторський ступінь із політичної думки отримав у Кентському університеті, захистивши у 1996 році дисертацію, присвячену еволюції концепції політичної участі в ісламській політичній думці ХХ століття.
Карє’ра. Дипломатичну службу розпочав у 1989 році. У 1992 році працював тимчасовим повіреним у справах Постійного представництва Ісламської Республіки Іран при Організації Ісламської Конференції в Джидді.
У 1998–1999 роках очолював Інститут політичних та міжнародних досліджень Міністерства закордонних справ Ірану.
У 1999–2003 роках очолював дипломатичну місію Ірану у Фінляндії та був акредитованим послом в Естонії.
У 2004–2005 роках був деканом факультету міжнародних відносин, після чого обіймав посаду заступника міністра закордонних справ у 2005–2007 роках.
У 2008–2011 роках працював послом Ірану в Японії.
У 2011–2013 роках обіймав посаду заступника міністра у справах Азійсько-Тихоокеанського регіону та Співдружності. У 2013 році знову повернувся на посаду заступника міністра закордонних справ, також виконував обов’язки речника Міністерства закордонних справ.
Аракчі був головним переговорником Ірану з ядерної програми на переговорах із групою “P5+1” за президента Хасана Рухані напередодні підписання у 2015 році Спільного всеосяжного плану дій між Іраном і Сполученими Штатами.
У 2017–2021 роках працював заступником міністра закордонних справ з політичних питань.
Після завершення роботи в Міністерстві закордонних справ Аракчі на певний час відійшов від активної дипломатичної діяльності, однак згодом був призначений секретарем Стратегічної ради з міжнародних відносин – консультативного органу при Канцелярії верховного лідера Алі Хаменеї.
11 серпня 2024 року був висунутий президентом Масудом Пезешкіяном на посаду міністра закордонних справ і 21 серпня того ж року затверджений парламентом.
У січні 2025 року, здійснив візит до Афганістану – перший на рівні міністра закордонних справ Ірану з 2017 року і перший після зміни влади в країні у 2021 році.
У квітні та травні 2025 року Аракчі брав участь у переговорах зі Сполученими Штатами щодо іранської ядерної програми.
23 січня 2026 року Аракчі публічно висловився про президента України Володимира Зеленського у дописі на платформі X, використавши образливі формулювання. Ця заява стала реакцією на виступ Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі 22 січня, під час якого він критикував дії іранського уряду щодо придушення внутрішніх протестів і закликав до міжнародного втручання.
Книги. Аракчі є автором книг і статей з питань дипломатії та міжнародних відносин. Зокрема, у 2024 році опублікував книгу “Переговори: сила дипломатії”, яка у 2025 році була перекладена англійською мовою під назвою “Сила переговорів”.
Сім’я. Був одружений із Бахаре Абдоллахі; цей шлюб завершився розлученням. Згодом одружився з Арезу Ахмадванд. Має двох синів і доньку.
Двоє старших братів обіймають помітні позиції в професійних об’єднаннях: один входить до ради директорів Союзу експортерів, інший – до Союзу продавців. Племінник, Сейєд Ахмад Аракчі, у 2017–2018 роках працював заступником голови Центрального банку Ірану з питань валютних операцій, однак після коливань на валютному ринку був звільнений і заарештований.
23.04.2026 р.
